- біль
- I бо́лю, ч.
Відчуття фізичного страждання. || Своєрідний психофізіологічний стан людини, який проявляється в неприємному, гнітючому, інколи нестерпному відчутті. || Відчуття прикрості, образи, смутку.••
Кліні́чний біль — біль, що виникає внаслідок хвороби, травми, хірургічної операції тощо.
Хроні́чний біль — глибокий, тривалий біль, що його не можна усунути.
II -і, ж., рідко.1) Білі нитки, біла пряжа.2) Яскраво-білий колір; білість.
III -і, ж.Біла іржа – хвороба хрестоцвітих, що спричиняє появу білих блискучих плям на листках, стеблах, квітках і плодах рослини.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.